HYPVCRISY
YOU ALL CRITICIZE MY ACTIONS BUT DON'T NOTICE YOURS, TRY TO KILL ME WITH CROWD PRESSURE, ADD MORE DROPS OF BLOOD TO MY HATRED FOR THE WHOLE WORLD, SOMEDAY I'LL JUST BREAK DOWN, BURN OUT WITH PATIENCE, AND RIDE A KNIFE ACROSS YOUR FACES, I AIN'T GIVE NO SECOND CHANCES Bruh, You destroy the concept of trust, I'll destroy the likes of you to the last, THERE'S A RAGE IN MY HEART FOR YOU ALL, You're a waste of air, I'LL TAKE IT FROM Y'ALL, For you this shit's not fair, BUT THERE'S NOTHING LEFT FOR ME, I'm tired of your words, I'm slittin' your throat, All patience has run out, drown in your own rot, Your actions won't go unnoticed, You've no good motives, I may tie and lead you to the forest, Anyway, without you, this world would be brighter, Nothing in the world will make you holy, You're just poison hurting people you are not fallen I'm the grim reaper, I'll reap your life, If I dig deeper, All lies will be revealed from the inside, Try to turn a blind eye, Either way, your life'll be cut short by my scythe, THERE'S NO OTHER WAY, GET USED TO SUFFERIN'...
2021-07-13 13:05:32
0
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3656
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12541