SMILE MASK

CVLD BLVVDED

It's strange to see a smile on your face, I know that inside, you hide the pain, So why keep it all to yourself? Share it with me, I'll always help, Hugging relieves stress, But bottling up pain leads to death, I'm afraid of this outcome, Please, just trust me, don't withdraw I am ready to die with you, I've already made this decision, You might think that I have issues with my head, But I'm ready to go with you straight to death, Holding your hand I won't let go, Falling on the blades I'll breathe until I'm bleedin' out, I'm ready to become the target by the red dot, I don't know the name of this ambition, but it feels like chemistry I will not survive if I lose you, I consider it pure true love, I'm in no hurry to open my heart to you, I don't wanna overwhelm you with the trail of my past, Touch my heart, the seams will break instantly, Lingering scars leave almost no living space on my skin, I didn’t come to self-harm, so I still have a pulse mentally, You are the reason I'm still alive, I could bleed crimson that night, But with your help I found the light, I'm hugely indebted to you for the size of my life... Just share your pain with me, Otherwise, you'll lose your sanity, Pain breaks changing people, And you're no exception... I am ready to die with you, I've already made this decision...

2021-07-29 04:44:16

0

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

43

21

1541

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

70

4

10915