I SHOULD WATCH WHAT I SAY

CVLD BLVVDED

I've a long tongue, LIKE A POISONOUS SNAKE, All the words are gone, I WON'T TAKE THEM BACK My mouth must be sewn up, IT BRINGS LOTS OF PAIN, I can't keep control, I SHOULD WATCH WHAT I SAY Yes I know my personality's awful, HERE I SHARE YOUR HATE, I feel guilty, but still I have a raw soul, GUESS IT IS TOO LATE TO CHANGE, IT-IT IS TOO LATE... To be born and then to suffer is a vicious cycle, I felt it on my flesh, whatever you say, I won't buy it, I would go crazy less quickly if I lived isolated on an island, Although I think I wouldn't stand being in total silence, RIP OUT MY TONGUE, STAY AWAY FROM ME, YOU DON'T WANNA GET HURT, BETTER LISTEN TO ME, I WAS BORN IN A HEARSE, I WAS JUST UNLUCKY, I DON'T THINK IT'S A CURSE, U-U-U-U-UHHHH... I am grateful to my parents for everything, I'm afraid to imagine who I'd be without 'em, Mom and dad, you have never been my enemy, I've always been happy with my family, I'm ashamed of all the nasty things I said, It still turns inside my belly and my chest, I admit thinking that I was alone was a mistake, I was foolish with no experience and young, I have changed, I ain't like that anymore, I'M NOT THE SAME, I HAVE CHANGED... Uhh... I love you mom and dad...

2021-06-27 05:22:40

Інші вірші поета

IT IS NOT ME TOO MUCH PAIN TO HANDLE SURVIVAL INSTINCT BLVVDY DREAMS

Інші поети

MaggieB

@MaggieB

Violetta Sydorova

@_vio_sydorova_1008_

Mimi Meow

@Mimi_meow

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

11430

Why?

Лунная Лапа

I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?

8414