TOO MUCH PAIN TO HANDLE

CVLD BLVVDED

My arms are bloodied up to my elbows, I have itchy scars, they rapidly turn yellow, Can't get out of the dark from my comfort zone, I can't bring myself now, I have mood swings, I began to be on the side of demons more often, and because of this my angel became jealous, I feel at the bottom even when I'm high, Maybe 'cause sadness and pain are the foundation of my life? I can't find a problem, CAN'T EVEN BE HONEST WITH MYSELF, My whole mind's distorted, Sudden mood swings are DETRIMENTAL TO MY HEALTH When I am nervous, unable to contain the pain, I LAUGH, My bloody tears are gradually FILLING THE BATH I CAN'T FIND MY WAY, I keep wobbling FROM SIDE TO SIDE, I've a groundhog every day, I STILL WONDER IF IT'S TIME TO DIE, I've lost so much soulmates, I DIDN'T EVEN HAVE TIME TO SAY GOODBYE, I'm a ghost now, the one who's fallen, I'VE NO REASON ANYMORE TO EVEN STAY ALIVE... UHH, I CAN'T FIND MY WAY, I keep wobbling FROM SIDE TO SIDE, I've a groundhog every day, I STILL WONDER IF IT'S TIME TO DIE, I've lost so much soulmates, I DIDN'T EVEN HAVE TIME TO SAY GOODBYE, I'm a ghost now, the one who's fallen, I'VE NO REASON ANYMORE TO EVEN STAY ALIVE...

2021-06-26 04:51:32

1

0

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12254

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

1974