"ONE FVR ALL AND ALL FVR ONE"

CVLD BLVVDED

I regret having a heart, This is the tool with which they tear me apart, I should never have started, I will never learn from scars, People are superfluous in this world, Without them, the earth would not have burned, Coughing up blood is just a warning, THIS IS A SIGNAL THAT IT'S TIME TO WORRY, I RIPPED MY HEART OUT OF MY CHEST ON MY OWN AND THEN TORE IT, I REGRET THAT I WAS BORN IN SUCH A CENTURY, I'M SEPARATE FROM PEOPLE DON'T MENTION ME IN HISTORY, ALL OF YOU SO DUMB THAT YOU CAN'T UNDERSTAND THAT YOU ARE YOUR OWN ENEMIES, ROT YOURSELF, DON'T ASK FOR HELP, I LIVE MY LIFE SEPARATELY, I'VE BEEN THINKING 'BOUT DISTANCE MYSELF FROM ALL OF YOU LATELY, ALL OF YOU ARE DIGGING YOUR OWN GRAVES, I WOULD LEAVE THIS ROTTEN PLACE, I DON'T WANT MY FACE TO BE REMEMBERED, I DON'T WANT TO BE AMONG THOSE WHO DESTROYED THIS FUCKING PLANET Lungs clogged with smoke, It's hard to breathe, I'm about to choke, There's no future and no reason to live, THE PAST JUST TURNS TO DUST, I'm just tired I'm not lost, I DON'T FEEL REMORSE for other people's sins, I ALREADY SAID BEFORE that I am on my own, I'VE EXHAUSTED ALL THE HATE, you'll pay for all the pain you caused, I won't pay for you, I'M RESPONSIBLE FOR MYSELF ROT YOURSELF, DON'T ASK FOR HELP...

2021-08-24 09:19:06

1

0

Схожі вірші

Всі

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

130

26

4586

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

5

11208