SLIT THRØAT

CVLD BLVVDED

Nervous tics, I want to spill blood burgundy, My mind is still in the past, while the body is living currently, I can't open my eyes when I try to it feels like in my eyes there's citrus acid, I want to ease the pain, My senses are distorted, My hands reach for the blade, About to chop the road of corpses When I spill some blood, I like it, Then I feel like there's something stuck in my throat, It's saliva, I can't contain my true self, you know? I find it hard to, Keeping a monster in a cage brings to death and it's true, Throwing a corpse across the floor is my heart tune, Nothing personal, just my passion is violence, I lost my common sense when I was locked in the dark, sitting alone in TOTAL SILENCE Fill the floor with blood, it's already a pond Damn, I guess I need a boat, Heal the wounds you got, you've no strength to make a sound, That's the time when you should pray to god, Watching your blood drain, I can't get enough, Even if I wanted to change, THERE IS NO WAY I COULD TO I want to ease the pain, My senses are distorted, Slit across your throat, PERVERSE BLISS IS MY PURPOSE...

2021-08-22 14:49:36

1

0

Схожі вірші

Всі

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

43

7

1778

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11556