BITTERSWEET

CVLD BLVVDED

You know I can't stand a lie ESPECIALLY WHEN IT'S WITH A SMILE, MY STOMACH'S TURNING, MY BLOOD IS BURNING, Huh? I already shook hands with the devil, All my feelings he took, NOW I CAN'T FEEL ANY PAIN, All it cost WAS A BLOODY STAIN, I don't close my eyes, I CALL A SPADE A SPADE, When I reveal your lies, I'LL THROW OVER YOU A SHADE Uhh... Put a knife to your throat, Now have you opened up your vile soul? Your whole life is built on blood, I see fear in your eyes, swallow your saliva, Why do you think I'm crazy? I just wanna exterminate you all liars, AND YOU KNOW I HATE IT WHEN YOU LIE SMILING Uhh, I have held a grudge for too long, Now this ain't a court but personal scores, I don't give a fuck about your morals, Yeah, I AM MY OWN LAWYER, YEAH, I AM MY OWN LAWYER... It's so bittersweet that it's already a pity, I'm a killer, bitch, and I don't forgive no leeches, No, I won't come into yo' embrace while I'm bleedin', I WON'T LET YOU SQUEEZE ME WHILE I'M BREATHIN'

2021-07-23 20:23:37

1

0

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

1993

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12288