Смуток мій

П'еро

А смуток мій - печаль холодних днів, Проклята сила темної планети. Затих вже мого серця тихий спів Й замовкли дзвінко сонячні кларнети. Дивно мені, що темрява кромішня Сердешний мій не знищила кивот. В зматкобожілій тузі квітла вишня, Коли душа летіла до висот. Проклятий дух печального зітхання, Тужливе серце чорної мари. У смутку сенс, надія, сподівання, Що у далекі скинуті яри.

2024-01-12 21:37:36

Інші вірші поета

Я знаю Як бути далі? Вокзал Далекі світи

Інші поети

Adian Rahaman

@Adian_Rahaman

Євген Ткач

@david_tkach

Miyako-san

@Sakura_san_

Схожі вірші

Всі

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

3554

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

2259