Молитва (наслідуючи Шевченка)
П'еро
Чомусь так радісно молилось, Чомусь так весело було. На вітрі листя колосилось І спало в тишині село. Холод щипав все босі ноги, Тремтіли руки зі шнуром, Вода гриміла крізь пороги А вітер скубав батогом. Так добре в самоті молилось, Так добре й радісно було. Між гір бубніння розносилось, І спало в тишині село.
2025-02-19 22:00:43
1
0
Інші вірші поета
Молитва (Наслідуючи Шевченка) Вона Смуток мій Вечірній вітер
Інші поети
Любов
@lyubov_gladunyak
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2575
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2331