Молитва (наслідуючи Шевченка)
Чомусь так радісно молилось, Чомусь так весело було. На вітрі листя колосилось І спало в тишині село. Холод щипав все босі ноги, Тремтіли руки зі шнуром, Вода гриміла крізь пороги А вітер скубав батогом. Так добре в самоті молилось, Так добре й радісно було. Між гір бубніння розносилось, І спало в тишині село.
2025-02-19 22:00:43
1
0
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2519
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2499