Молитва (наслідуючи Шевченка)

П'еро

Чомусь так радісно молилось, Чомусь так весело було. На вітрі листя колосилось І спало в тишині село. Холод щипав все босі ноги, Тремтіли руки зі шнуром, Вода гриміла крізь пороги А вітер скубав батогом. Так добре в самоті молилось, Так добре й радісно було. Між гір бубніння розносилось, І спало в тишині село.

2025-02-19 22:00:43

Інші вірші поета

Міріади зір Нема. Чому? А може? Так Далекі світи

Інші поети

Tiffany

@Aphrodite03100224

Loffi Moren

@Loffi

Elae Marks

@Elae_Marks

Схожі вірші

Всі

Впізнай себе...

Вікторія Тодавчич

Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....

2197

Темнота теней ночи ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...

2368