Крила
Керо Лайн
Я стерла свої крила об тебе, Летіла у небо з вибухом мрій. Тепер я мовчу і не знаю де небо, Лиш згадую спокій, що був там, у нім. Скільки хотіла я здатись, Стільки й зупинялись мої дні. Я втомилась не літати, Тепер порожнеча в моїй голові. Чи народжуся я з попелу знову? Чи можливо буду як сніг? Летіти б мені угору, Не бачити власних снів. Я стерла свої крила об тебе, Бігла крос за тобою. Я втомилась жевріти В пустоті, аби здаватись живою. Втомилась в іншій реальності жити, Втекти б мені в небо прозоре, як лід. Я завжди тебе безмежно любила, Безперервно присвячуючи тобі вірші. 13.07.2023.
2023-07-14 07:09:31
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Роузі Рей
Привіт)Вірш чудовий!Ти так виразно висловила його,я в захваті!❤️Бажаю натхнення
Відповісти
2023-07-24 12:53:46
1
Керо Лайн
@Роузі Рей Моїм натхненням стають мої читачі
Відповісти
2023-07-24 13:07:05
1
Інші вірші поета
Не знайти назад шляху Маска Фантом пробачення Порвані дроти
Інші поети
Polya Ya
@Polina8
angeliiina234 angelina
@HIKOMY_HE_HYJNA
Схожі вірші
Всі
Присвячую
Ай
Присвячую тобі вірші українською, Бо не знаю, якою мовою висловлювати свої почуття. Хоча, для тебе, мабуть, краще російською, Але я вірю: зрозумієш і так. Бо коли ми зустрінемось, важливим буде лиш погляд: Серце не потребуватиме слів, Йому буде байдуже звідки ми родом, Навіть, якщо з ворожих країн.
73
4
5280
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3296