Крила
Я стерла свої крила об тебе, Летіла у небо з вибухом мрій. Тепер я мовчу і не знаю де небо, Лиш згадую спокій, що був там, у нім. Скільки хотіла я здатись, Стільки й зупинялись мої дні. Я втомилась не літати, Тепер порожнеча в моїй голові. Чи народжуся я з попелу знову? Чи можливо буду як сніг? Летіти б мені угору, Не бачити власних снів. Я стерла свої крила об тебе, Бігла крос за тобою. Я втомилась жевріти В пустоті, аби здаватись живою. Втомилась в іншій реальності жити, Втекти б мені в небо прозоре, як лід. Я завжди тебе безмежно любила, Безперервно присвячуючи тобі вірші. 13.07.2023.
2023-07-14 07:09:31
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Роузі Рей
Привіт)Вірш чудовий!Ти так виразно висловила його,я в захваті!❤️Бажаю натхнення
Відповісти
2023-07-24 12:53:46
1
Керол
@Роузі Рей Моїм натхненням стають мої читачі
Відповісти
2023-07-24 13:07:05
1
Схожі вірші
Всі
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
4025
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3910