Чорна діра
Світлом яскравим світила. Зіркою чудовою була вона. Не думала що далі робити, Із теплом ішла крізь життя. І раптом сталось незвичне, Таке нове і дуже дивне. Всередині стиснулося все, Хоч і світилося її лице. І залишилася темна куля, Зникло світло яскраве й тепло. А вона хоче знову сіяти, І усім віддавати своє тепло. Тільки почала усе поглинати, І нищити все на своєму шляху. Не може ніяк зрозуміти, Не врятує вона себе саму.
2019-02-05 07:45:03
9
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
4244
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5235