Чорна діра
Світлом яскравим світила. Зіркою чудовою була вона. Не думала що далі робити, Із теплом ішла крізь життя. І раптом сталось незвичне, Таке нове і дуже дивне. Всередині стиснулося все, Хоч і світилося її лице. І залишилася темна куля, Зникло світло яскраве й тепло. А вона хоче знову сіяти, І усім віддавати своє тепло. Тільки почала усе поглинати, І нищити все на своєму шляху. Не може ніяк зрозуміти, Не врятує вона себе саму.
2019-02-05 07:45:03
9
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12495
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1489