Він зрозумів що це був Карл, та його команда. Від страху його зіниці збільшились, та могли більше сказати ніж сотня слів.


-Людина за бортом! хтось крикнув з корабля.


Піднімаючи тіло, яке було покрите льодом.

Карл з цікавістю споглядав на хлопчину, та  курив свою люльку.


-Ну що вилупки, гарний улов сьогодні!

Я так бачу, це простолюд.. На ринку буде коштувати не менше як 3000 шилінгів.

Досить цікавий екземпляр..

Принесіть гарячу балію, зараз ми його розтопимо, та глянемо що це за фрукт..


Команда яка виглядала як з найгірших кошмарів, принесла миску з гарячою водою, та облила нею хлопця.

Хлопчина ожив, та почав несамовито тремтіти, йому підкинули рушника.

Він огорнувшись, щось белькотів незрозуміле, собі під ніс.


-Тут є перекладач?! Цей простолюд щось говорить..


До натовпу, який зібрався в коло, біля хлопця, підійшов старий чоловік, який виглядав як лікар, на ньому була маска чумного лікаря, та темні рукавиці.

Він потрогавши хлопця за лоба, промовив декілька слів.


-Він бачив Йормунда..


У натовпі розпочався несамовитий галас та обговорення. Хтось викрикував з команди, що цього бути не може, а хтось хотів викинути лікаря за борт.

Після цих слів, Карл змінив вираз свого обличчя, на відразу, та занепокоєння, на гримасі капітана з'явились зморшки.


-Якщо це правда.. Нас чекає загибель.. Йормунд з'являється раз у сто років.. Він передвісник краху, та руйнування..

Нам потрібно готуватись!

Ларіоне, приготуй останні координати, ми відправляємось у саме пекло..

У Валорант!

Єдиний спосіб закінчити ці страждання, це перемовини з Богами Валоранта..

Це шлях в один кінець! Тому брати мої! Кожен з вас може не повернутись, ви та самі знаєте які ті Боги.. Тому будьте обережні, і не дивіться їм у вічі!

А хлопця відведіть у каюту, та дайте нормальний одяг та їжу. Він стане нашою приманкою! 

Нам потрібно приготуватись, для зустрічі з Богами, випийте для хоробрості, та головне не дивитись їм у вічі!

А зараз всі по каютах, завтра в нас важливий день!


Відкривши очі, Браян відчув нестепний сморід риби, який долучався з кают моряків, закривши ніс він озираючись помітив, що знаходиться на палубі, де зберігається худоба.(свині, гуси, кури)

А далі по невеликому коридорі була каюта Кока, який голосно щось різав та співав морську пісню.


Сотню літ на кораблі.

Тут штормам, вітрам, ми раді.

Вже радієм, краще всіх!

Всі ми прокляті до віку!

Ця галера-наший хрест!

Ми пливемо у далекі..

Острови небесних тіл..


Спів був веселий та голосний, який долинав до самих глухих кутів корабля.

Браян посміхнувшись, прямував далі, на його шляху зустрічались жахливі, та огидні моряки, які мали вигляд напів-риб, напівлюдей, кожен з них мав виразний та не схожий на інший, погляд. Який змушував стигнути у жилах кров.

Пройшовши крізь натовп п'яних моряків, та моряків які грали у нарди. Він помітив зверху палуби, світло, прямуючи туди, він відкрив люк, та вийшов на верхню палубу корабля. В кінці біля штурвала, стояв високий та мерзенний капітан Карл, який споглядав у далечінь, зі свого бінокля.


-Ти вже прокинувся.. Слухай хлопче, я буду відвертий.. Ми віддамо тебе Богам, ти отримуєш "вічне життя".

А ми нарешті будемо вільні від прокляття..


-Якого прокляття? Дякую до речі що врятували мене.. запитав Браян впевненим голосом.


-Тебе не здивувало, що ти будеш приманкою.. Немає за що дякувати, все одно помреш) 

Наш план такий: Ми віддаємо їм тебе, а вони знімають з нас, це бісове прокляття..

Яке самі ж на нас наклали!

Ми колись були піратами, а зараз просто перевозимо рабів, та іноді грабуємо острови..

Нудота.. Де захвати кораблів? Де битви на воді?

І ось одного разу, ми хотіли ограбити їх клондайк, але ми тоді були не розумні, і не знали силу Богів..

І як бачиш.. Карл повернувшись до хлопчини, та голосно засміявся.


Від здивування та шоку, Браян впав та схопився за серце.


-Не бійся малий.. Я просто жартую..

Підійди сюди, я дещо тобі покажу.


Карл подав клешню Браяну, та з щирою посмішкою, показав йому місцеві краєвиди. 


Глянь малий, ось там у далині, це гори Алейхема, це місце колись вважали "здійсненням бажань". Хто підніметься на одну з тих гір, і прокричить своє бажання, він його й отримає!

Але є одне але, за це, гора просила тільки одне, їх життя!

Розумієш іронію, ти отримуєш все що хочеш, а потім помираєш..

Цікаво досі, навіщо тій горі стільки трупів?

Але я про це не часто думаю..

А ось там, бачиш острів, це-острів тисячі сердець, його так назвали, бо там живуть жахливі істоти.. Романтиками звуться..

Бррр аж холодно стало..

Будь-який моряк та мандрівник, оминає ті злощасні місця..

Ходять легенди що вони можуть стати ким ти забажаєш, мерзенні створіння!


Раптово пролунав грім, та несамовита блискавка вдарила у корму галери.

Карл відстоявши, дав наказ команді, перевірити всі вузли, та триматись за щось.


Виродки мої! Зараз буде гаряче! із цими словами, капітан викрутив штурвал сильно вправо, та засміявшись споглядав у порожнечу.


Розпочався сильний шторм, сильні хвилі почали руйнувати обшивку корабля, деякі моряки стали покидати судно, а ті хто залишився, міцно тримались за корабель.

Як раптом Браян помітив що у воді, почала з'являтись безодня, а внизу неї зоряний ландшафт, із зірками та планетами.

Хлопчина почав втрачати свідомість, але тримався до кінця, дивлячись у вверх він побачив на небі, океан, у якому пливли величезні сині кити.


-О це так краса! Малий ти в захваті?запитав капітан у Браяна, який сидів біля бочки з ромом, та мав виснажений та втомлений вигляд.


Ти тільки що був очевидцем стрибка у просторі, ми вже майже на місці!

А ви що витріщились! А ну до роботи, ледарі та п'яниці!-крикнув Карл до команди та підняв бочку з ромом, та випив її до дна.

Дивись малий який розклад, я знаю хто ти, і з ким ти мав дружбу, твій товариш Кастельс, уже висить на стовбі злочинців народу, за участь та зв'язок з тобою!

У Ерландері, всі тебе шукають!

За нами, можуть слідкувати, та можуть нас переслідувати.. Єдиний твій вихід сидіти тихо, та чекати обміну!


Хлопці сьогодні п'ємо! Ми всі вижили! 


-Капітане не всі..-крикнув хтось з натовпу.


-Ну вочевидь, не всі захотіли бути живими! Хех, шкода.. Сьогодні відпочивайте, а завтра будемо вже на місці! Підняти вітрила та повний вперед!