"Актор"
Честер Фінч
Цю роль я граю вже чимало років Мене актором всі назвати хочуть Це лиш сарказм,чи справді так і є? Я це незнаю,і зрозуміти наврядчи зможу. Мабуть з роками думка ця прийде. Цей кожен ранок неначе вже сценарій я читав.. Мені все не сподобалось,все сіро Змінити хочу,маю кращий я фінал. Але чому сценарій не змінити? Скільки дублів ще має бути Щоб зрозумів я вже нарешті. Це лише-театр! Бесмертних,відданих,щасливих. Я на цю роль потрапив випадково Мене взяли відразу без промови Я запитав: А глядачів буде багато? Ти не хвилюйся, весь зал має прийти.. І ось на сцені маю мікрофон у вухах Стою перед людьми,яких я бачу перший раз Не чую оплесків,ні звуку.. Зала пуста їх вигадав всіх я!
2022-11-08 18:58:34
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
Не знаю як описати свій захват. Ваші вірші прекрасні. Вони змушують відчувати емоції й сенс. Я такі вірші люблю.
Відповісти
2022-11-19 17:51:56
1
Честер Фінч
@Сандра Мей Дякую велике❤ Я ціную вашу оцінку, для мене це важливо!
Відповісти
2022-11-19 17:52:54
1
Інші вірші поета
"Сердця палають у вогні" "І ти ясна, і я прозорий" Дід "Нам далі жити, життя триває"
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8234
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1864