"Актор театру"
Сам собі я брехав. Що бажаю бути собою. Та ті маски,на лице я щоразу вдівав. Уявляв себе я Актором.. Тим ким був я раніше. Не хотів би згадати.. І забути хотів би скоріше. Я людей поважав,доброту дарував. Та вони розуміли щось інше.. Десь на сцені театру. Вже не чути радісні крики. Тиша в залі панує. Я вклонився повільно.. Та ніхто це і не замітив..
2023-04-06 10:55:38
5
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1952
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1774