"Темрява"
Честер Фінч
(18+)
Цигарок вже стане мало. Щоб вкурити наш, похмурий світ. І свідомість все блукає. По місцях, які любив.. Ліхтарі-вбивці ночі. Темрява-вже друг мені. Я залишусь із собою. Із собою в самоті.. Ми час втрачаємо даремно. На не потрібну нам хуйню.. Себе жаліємо щоденно. Що ми слабкі, та немічні істоти. Але вже ми, творці в житті. Своєї власної погоди.. Дощі ідуть, і буря у душі. Коли це сонце, з'явиться на горизонті? Ми не чекати маємо в пітьмі! А жити далі, змінювати світ..
2023-07-29 12:07:53
11
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Хонна
Чи мені здається, чи останнім часом всі пишуть про щось важке, і сумне...
Відповісти
2023-07-29 14:29:50
1
Честер Фінч
@Хонна Нажаль так і є, який час, так і твори..
Відповісти
2023-07-29 14:40:29
1
li april
👍
Відповісти
2023-07-31 11:16:17
1
Інші вірші поета
"Міст" ''Вірші'' "Книга Життя" "Ціна брехні"
Інші поети
Emily Mcbroom
@Lol_books
-Rayures
@Catalina_P
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1731
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1539