"Цей вірш"
Цей вірш для тих, хто у гучній компанії, завжди залишеться зайвим.. Хто хотів би сказати багато, та слова почуті не будуть.. Лише засміються люди. Та скоро забудуть.. Скоро забудуть. Я сам собі друг, товариш, та кат. Все планує життя, та життям я би це і не назвав.. Все будую плани, на довгі роки. Та у планах моїх, спокій і не знайти.. Цей вірш для тих, хто багато мовчить.. Та мовчання це, скаже більше, сотні зайвих слів.
2023-07-16 17:26:49
7
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Н Ф
Якщо хтось у гучній компанії зайвий - це означає, що компанія не та. Тому, що в кожній компанії є людина яка завжди спокійніша за інших, та це не означає, що її ніхто не розуміє, не любить. Її сприймають такою, як вона є. Цінують і поважають.
Відповісти
2023-07-16 17:54:20
1
Lexa T Kuro
Може просто поряд не ті люди? Свої завжди почують і зрозуміють... Я вже переконалася, що інколи розвиток у людей різний... Декому просто не дано ще щось зрозуміти та почути, не прийшов час... Це все рівно як пояснювати тригонометричні функції першокласнику...) А ще цей світ кожен відчуває по- своєму, і почувається в ньому по-різному... Можливо це відокремлення від усіх потрібно нашій душі?... Відчути цю самотність, щоб розвинутися кудись далі... Дякую, що знов надихнули мене на цікаві роздуми... Натхнення Вам та вміння розуміти себе! Будьте собою незважаючи на на що!🍀🙏☀️
Відповісти
2023-07-17 07:10:20
1
Честер Фінч
@Lexa T Kuro Дякую за щирий, та відвертий коментар👏❤️
Відповісти
2023-07-17 09:29:05
1
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1677
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4083