"Цей вірш"
Цей вірш для тих, хто у гучній компанії, завжди залишеться зайвим.. Хто хотів би сказати багато, та слова почуті не будуть.. Лише засміються люди. Та скоро забудуть.. Скоро забудуть. Я сам собі друг, товариш, та кат. Все планує життя, та життям я би це і не назвав.. Все будую плани, на довгі роки. Та у планах моїх, спокій і не знайти.. Цей вірш для тих, хто багато мовчить.. Та мовчання це, скаже більше, сотні зайвих слів.
2023-07-16 17:26:49
7
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Н Ф
Якщо хтось у гучній компанії зайвий - це означає, що компанія не та. Тому, що в кожній компанії є людина яка завжди спокійніша за інших, та це не означає, що її ніхто не розуміє, не любить. Її сприймають такою, як вона є. Цінують і поважають.
Відповісти
2023-07-16 17:54:20
1
Lexa T Kuro
Може просто поряд не ті люди? Свої завжди почують і зрозуміють... Я вже переконалася, що інколи розвиток у людей різний... Декому просто не дано ще щось зрозуміти та почути, не прийшов час... Це все рівно як пояснювати тригонометричні функції першокласнику...) А ще цей світ кожен відчуває по- своєму, і почувається в ньому по-різному... Можливо це відокремлення від усіх потрібно нашій душі?... Відчути цю самотність, щоб розвинутися кудись далі... Дякую, що знов надихнули мене на цікаві роздуми... Натхнення Вам та вміння розуміти себе! Будьте собою незважаючи на на що!🍀🙏☀️
Відповісти
2023-07-17 07:10:20
1
Честер Фінч
@Lexa T Kuro Дякую за щирий, та відвертий коментар👏❤️
Відповісти
2023-07-17 09:29:05
1
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1545
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1447