"Дорога"
Честер Фінч
Довго спали кати, що ходили зі мною. Довго жив я у тиші своїй. Незбагненна тривога, панувала у серці моїм.. Серед степу широкого, та лісів цих могутніх. Все продовжував правду нести. Безтурботність років молодих.. Дозволяла дурні помилки. Із криниці надії, все черпав мудрість свою. І життєві всі кручі пройти. Доведеться не раз ще мені.. Не програю я цю боротьбу.. Все пройти що раніше не міг. І забуті дороги протоптані будуть. Я повернусь, на батьківський поріг..
2023-05-10 13:20:12
2
0
Інші вірші поета
"Прощання" "Чудовий день" "Раб Паперу" "Вічність"
Інші поети
John Sarah
@Watiri
Kotik
@VericoKun
Схожі вірші
Всі
"Hannah"
Jojo Harl
Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.
68
6
16095
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11513