"Люди"
Все часто бачу я картину. Що люди стали.. Як-чужі. Ти ніби знаєш ту людину. Всі дні,ці тижні та роки. Та з часом бачиш,що незнаєш.. Ти ту людину що стоїть. Все більше мінусів ти бачиш. Яких раніше б не зустрів.. Все часто думаю,що сліпий.. Раніше бачив я одне. Але тепер,очі відкрив. Та бачу все лише лихе.. Думки шукати позитив.. Та гарні риси у людини. Та краще б я,їх не шукав. Раніше легше було жити.. Шукав я щирості у людях. Простої доброти,та правди. Та серед лицемірних тих людей. Шукати цього вже не варто. Але серед каміння бруду. Знаходиш золото повсюду. Тут головне,не помилятись. Та більше нам всім спілкуватись. Щоб розуміти серед нас. Хто дійсно справжній,цінний алмаз..
2023-03-28 19:26:41
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Lady K.I.M
Це щось дивовижне
Відповісти
2023-03-28 19:31:29
1
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2990
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4672