Дороги
Дороги наші вічно паралельні, Але що дороги, коли тягнеться душа... Мої поранення завжди смертельні, Коли любов здається гра. І серце жадає крові, помсти хоче, Але розум повторює: Потерпи . Доля, вона пророкує падіння, Моїх нездійсненних мрій. Твій силует, що розпалює бурю У моєї втомленій, та хворій душі, Так гріє серце, що воно радіє, З останніх сил працюючи в мені...
2025-01-09 22:07:52
0
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4571
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2148