Дороги
Дороги наші вічно паралельні, Але що дороги, коли тягнеться душа... Мої поранення завжди смертельні, Коли любов здається гра. І серце жадає крові, помсти хоче, Але розум повторює: Потерпи . Доля, вона пророкує падіння, Моїх нездійсненних мрій. Твій силует, що розпалює бурю У моєї втомленій, та хворій душі, Так гріє серце, що воно радіє, З останніх сил працюючи в мені...
2025-01-09 22:07:52
0
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1767
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12467