"Мене несе течія"

Честер Фінч

Мене несе течія, я так втомився, від цього життя.. Все ніби як завжди, і плани ті самі. Але це життя проблем підкидає.. Чи маю я сил, чи сильний мій дух? Чи справді живу, чи лиш прикидаюсь? Мене охоче прийме, прірва забуття! Та права немаю, думати так.. Черпав із криниці, хотів так напитись.. Та з тої криниці, напитись не зміг.. Бував у садах, де квіти повсюди. Та зірвавши квіти, чорніли вже руки.. Ходив поміж гір, шукав я себе. Все кликав його, та він не прийшов.. Зібрав я валізу, для дурня я свого. Та він відмовлявся, поїхати з дому..

2023-06-19 18:22:46

3

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Lexa T Kuro

Цікава у Ваших віршах образність... Бажаю Вам відшукати відповіді! Все, що Ви робити на данному етапі свого життя - є правильним, і потрібним для розвитку Вашої душі. Натхнення та вірних відповідей!

Відповісти

2023-06-20 05:41:43

1

Схожі вірші

Всі

Моє диво

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno

46

5

2175

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

39

9

1922