"Балада про Дитинство"
Я важко пам'ятаю дні минулі. Але роки дитинства, не забуду, коли радів, кожній хвилині проведеній у сім'ї. Не варто сумувати та скучати, про дні щасливі пройдені свої. Я завжди посміхаюсь, коли гортаю, сімейного альбома сторінки.. Пробач бабуля, що приходжу рідко, а ти мене любила більше всіх! Тепер лише у свято, я згадаю, чарівні дні з тобою, і роки.. Я пам'ятаю добре як сьогодні, лишили мене тобі, на виховання. Як бачиш, я людиною став, вже за якого, сором не знайти.. Пробач мене що голосно кричав, тоді коли твій розум давав збій. І вибач що, не обіймав.. Тоді у дні твої.. сумні.. Слова приємні щирі промовляв, лише коли малим я був.. А вже коли дорослим став, приємних слів, від себе не почув..
2023-05-23 10:18:12
1
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3285
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2218