"Балада про Дитинство"
Я важко пам'ятаю дні минулі. Але роки дитинства, не забуду, коли радів, кожній хвилині проведеній у сім'ї. Не варто сумувати та скучати, про дні щасливі пройдені свої. Я завжди посміхаюсь, коли гортаю, сімейного альбома сторінки.. Пробач бабуля, що приходжу рідко, а ти мене любила більше всіх! Тепер лише у свято, я згадаю, чарівні дні з тобою, і роки.. Я пам'ятаю добре як сьогодні, лишили мене тобі, на виховання. Як бачиш, я людиною став, вже за якого, сором не знайти.. Пробач мене що голосно кричав, тоді коли твій розум давав збій. І вибач що, не обіймав.. Тоді у дні твої.. сумні.. Слова приємні щирі промовляв, лише коли малим я був.. А вже коли дорослим став, приємних слів, від себе не почув..
2023-05-23 10:18:12
1
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2370
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
130
26
4501