"Досить"
Честер Фінч
Досить з мене, цих слів порожніх всюди! І ця брехня, що поїдає всіх! Тривоги ці, живуть у наших людях.. Коли настане час, країни мрій? Мрійливі діти, хочуть у життя дорослих.. А ті дорослі, дітьми стають.. І старість ця, яка була далеко. Тепер вже на порозі, тут як тут.. Я бачив квіти, які зів'яли на очах. Я бачив страх, який живе у нас.. І кожен день, і кожен час, я не приймав положення таке! Я вірю в те, що час настане! Коли щасливі дні, прийдуть у кожну хату.. Я не дозволю більше, цих сумних подій! Досить з мене, цієї журби! Вона і так, дістала до душі. Я засмучені дні, віддаю долі своїй! А цю радість, залишу я собі..
2023-06-27 23:09:23
5
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Lexa T Kuro
О, як я розумію Ваше "ДОСИТЬ!" Ми живимо один раз, тут і зараз. І ми вибираємо самі яке буде це життя. Деякі і у калюжі бачать зоряне небо, а іншим і на небі не видно світла зірок, бо їм хмари заважають). Мені дуже подобаються ваші роздуми - вони мені дають надію, що є ще "живі" люди, які є моїми однодумцями). Дякую Вам просто за те, що ВИ є.🙏🌈☀️🌌
Відповісти
2023-06-28 06:15:36
1
Честер Фінч
@Lexa T Kuro Дякую за такий щирий коментар! Я завжди вам радий❤️
Відповісти
2023-06-28 06:53:49
1
Lexa T Kuro
Навзаєм 💞🤗
Відповісти
2023-06-28 06:59:41
1
Інші вірші поета
"Зоряна Ніч" "Сподівання" "В пащі темних вулиць" "Моя Пустеля"
Інші поети
Anna Sparrows
@birdwithword
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
5
11207
Без вагань
МОРГАН РЕЙ
Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...
60
3
8570