"Час знову робить з мене демона"
Час знову робить з мене демона Моя філософія - бути присутнім знову, У буденності сірих монотонних буднів. Залишки себе десь у розірваних віршах, Блукаю у безодні своїх страхів, Яких сам собі створив З роками доглядав, і вірив їм. Залишу після себе лише слід, І не більше... Сам копаю яму, і дивуюсь Простим речам На сторінках потертої книги, я на останніх рядках. Слова змінювали не раз, Холодний вітер роздавав смуток А я розкривав долоні, та приймав все собі Втрачений час не повернути Я потопив свої кораблі... Час знову кидає виклик мені, Бути собою, чи піддатись долі своїй Десь у гущавині лісу Блукаю у темних місцях, Бажаю побачити світло, Хоча би у власних очах...
2024-10-07 20:29:52
0
0
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2626
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5173