"Buster Keaton"
Честер Фінч
(18+)
Я став менше посміхатись Бо мене це заїбало Весь в ілюзіях нещасних, Виростають мої травми. Я вже рік будую заново хатину із піску, І у пошуках натхнення весь Застряг я у плющі. Не хочу думати про завтра, А хочу писати Унікальна практика Залишатися позаду. Сам собі будую рамки, Без перерви на рекламу І у пошуках я щастя Натрапляю на капкани... Я став менше посміхатись І мене це заїбало Кожен день як день вчорашній, І немає тут початку Все жаліюсь на людей, Хоча сам не ідеальний. Десь гуляю у думках Все поринув у страхи, Віднайти би каяття Та пробачити собі. Відмовлявся від поради І не слухав настанови, А тепер вже починаю Все по новій... "Buster Keaton" всередині Все шепоче знов мені, Я послухаю його Я же сам його створив...
2024-09-03 17:51:34
2
0
Інші вірші поета
"Пустеля мрій" "Для тебе" Селяві "Поема Театр одного актора"
Інші поети
lunastra
@lunastra
Mairi Gello
@mairigello
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5417
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2471