"Buster Keaton"
Честер Фінч
(18+)
Я став менше посміхатись Бо мене це заїбало Весь в ілюзіях нещасних, Виростають мої травми. Я вже рік будую заново хатину із піску, І у пошуках натхнення весь Застряг я у плющі. Не хочу думати про завтра, А хочу писати Унікальна практика Залишатися позаду. Сам собі будую рамки, Без перерви на рекламу І у пошуках я щастя Натрапляю на капкани... Я став менше посміхатись І мене це заїбало Кожен день як день вчорашній, І немає тут початку Все жаліюсь на людей, Хоча сам не ідеальний. Десь гуляю у думках Все поринув у страхи, Віднайти би каяття Та пробачити собі. Відмовлявся від поради І не слухав настанови, А тепер вже починаю Все по новій... "Buster Keaton" всередині Все шепоче знов мені, Я послухаю його Я же сам його створив...
2024-09-03 17:51:34
3
0
Інші вірші поета
"Зима" "В нас за вікном сніги не йдуть" "Актор театру" "Складні умови"
Інші поети
آيڤن
@I_avin
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2426
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1051