"Enough of this suffering"
Честер Фінч
В небі зорі догоріли, і немає більше світла. Вічні пошуки натхнення у вітрах постійних.. У вітрах постійних.. Я сам собі вже довіряти перестав, тут скандали, там обвали, а там краще помовчав би.. На гірських шляхах блукав, все шукав, когось шукав. Там залишив я думки, поміж скал себе прийняв.. Enough of this suffering.. Suffering.. Довіряв Творцю, відкидав лиху я мову, і нехай життя пливе, залишусь самим собою! Бачу полум'я в очах у людей що вищі рангом, не забуду я пісні, що співала мати зранку.. Треба бути справжнім, щирим, навіть якщо через сотню барикад, нам прийдеться ще пройти.. Залиши позаду страх! Біль, та смуток відпусти.. Enough of this suffering.. Suffering..
2023-07-04 07:16:51
1
0
Інші вірші поета
"Поема Під сильним дощем у моста" "Грішник" "Прощавай мій ворогу завзятий" "Покинутий Романтик"
Інші поети
Meisongdi Riamroi
@Meisongdi_Riamroi
somewhere
@somewhere
Sallma890
@Sallma890
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4781
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1798