"Enough of this suffering"
В небі зорі догоріли, і немає більше світла. Вічні пошуки натхнення у вітрах постійних.. У вітрах постійних.. Я сам собі вже довіряти перестав, тут скандали, там обвали, а там краще помовчав би.. На гірських шляхах блукав, все шукав, когось шукав. Там залишив я думки, поміж скал себе прийняв.. Enough of this suffering.. Suffering.. Довіряв Творцю, відкидав лиху я мову, і нехай життя пливе, залишусь самим собою! Бачу полум'я в очах у людей що вищі рангом, не забуду я пісні, що співала мати зранку.. Треба бути справжнім, щирим, навіть якщо через сотню барикад, нам прийдеться ще пройти.. Залиши позаду страх! Біль, та смуток відпусти.. Enough of this suffering.. Suffering..
2023-07-04 07:16:51
1
0
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4701
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1858