"Крила кохання"
Він сумний бував, він її кохав. А вона все йому відмову, щоб він не попросив.. З болі він тоді, крила змайстрував. Як так вийшло, сам не поняв.. І з розбігу він, з скелі пригнув вниз. Ті крила в раз розкрились. Вже сміявся він, в небо полетів. Та її благав, подивитись.. А вона не йшла, дурнем назвала, хлопця безпідставно.. І ось вітер став сильніший, ті крила руйнував. А хлопчина в небі, вижити благав.. Та все склалось важко.. Вже під ранок на землі. Лежав хлопчина з розбитими крильми..
2023-01-29 21:46:15
5
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1744
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2610