"Крила кохання"
Він сумний бував, він її кохав. А вона все йому відмову, щоб він не попросив.. З болі він тоді, крила змайстрував. Як так вийшло, сам не поняв.. І з розбігу він, з скелі пригнув вниз. Ті крила в раз розкрились. Вже сміявся він, в небо полетів. Та її благав, подивитись.. А вона не йшла, дурнем назвала, хлопця безпідставно.. І ось вітер став сильніший, ті крила руйнував. А хлопчина в небі, вижити благав.. Та все склалось важко.. Вже під ранок на землі. Лежав хлопчина з розбитими крильми..
2023-01-29 21:46:15
5
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3145
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2168