"Крила кохання"
Він сумний бував, він її кохав. А вона все йому відмову, щоб він не попросив.. З болі він тоді, крила змайстрував. Як так вийшло, сам не поняв.. І з розбігу він, з скелі пригнув вниз. Ті крила в раз розкрились. Вже сміявся він, в небо полетів. Та її благав, подивитись.. А вона не йшла, дурнем назвала, хлопця безпідставно.. І ось вітер став сильніший, ті крила руйнував. А хлопчина в небі, вижити благав.. Та все склалось важко.. Вже під ранок на землі. Лежав хлопчина з розбитими крильми..
2023-01-29 21:46:15
5
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3304
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6311