"Крила кохання"

Честер Фінч

Він сумний бував, він її кохав. А вона все йому відмову, щоб він не попросив.. З болі він тоді, крила змайстрував. Як так вийшло, сам не поняв.. І з розбігу він, з скелі пригнув вниз. Ті крила в раз розкрились. Вже сміявся він, в небо полетів. Та її благав, подивитись.. А вона не йшла, дурнем назвала, хлопця безпідставно.. І ось вітер став сильніший, ті крила руйнував. А хлопчина в небі, вижити благав.. Та все склалось важко.. Вже під ранок на землі. Лежав хлопчина з розбитими крильми..

2023-01-29 21:46:15

Інші вірші поета

"Buster Keaton" Поема "Козак та Пані" Частина 1 "Enough of this suffering" Знову літери сиплються зорями

Інші поети

Marta_Zeppelin

@Marta_Zeppelin

Arif Babatinca

@arif_babatinca

Владислав Анубисов

@artem_tyurin

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16846

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

5788