"Відображення моє"
Ти мене незнаєш.. Ти лиш відображення моє. Мене згадаєш,коли важко тобі буде. Всеодно.. Згинеш на дно.. Ми з тобою,неначе незнайомці. Сотню років двоє у коробці. У полоні власного моря. Зітри з очей своїх,даремні сльози.. Кінець-це лиш початок нестерпної болі. Маю при собі твої закони. Я пам'ятав.. Я сам же їх збудував.. Вірний собі.. У відображенні бачу тварину, що сходить із розуму кожної днини. Як себе зберегти? Де цю правду знайти.. Божевілля моє, роставляє пастки..
2023-03-06 21:21:23
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
Неймовірний вірш 🤩 Ви мабуть перевершили самі себе 🔥❤️
Відповісти
2023-03-06 21:25:37
1
Честер Фінч
Відповісти
2023-03-06 21:26:10
1
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2476
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2936