"Відображення моє"
Честер Фінч
Ти мене незнаєш.. Ти лиш відображення моє. Мене згадаєш,коли важко тобі буде. Всеодно.. Згинеш на дно.. Ми з тобою,неначе незнайомці. Сотню років двоє у коробці. У полоні власного моря. Зітри з очей своїх,даремні сльози.. Кінець-це лиш початок нестерпної болі. Маю при собі твої закони. Я пам'ятав.. Я сам же їх збудував.. Вірний собі.. У відображенні бачу тварину, що сходить із розуму кожної днини. Як себе зберегти? Де цю правду знайти.. Божевілля моє, роставляє пастки..
2023-03-06 21:21:23
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
Неймовірний вірш 🤩 Ви мабуть перевершили самі себе 🔥❤️
Відповісти
2023-03-06 21:25:37
1
Честер Фінч
@Сандра Мей Дякую❤
Відповісти
2023-03-06 21:26:10
1
Інші вірші поета
"Все життя" "З тобою я про все забуваю" "Яка різниця" "Поема Фред"
Інші поети
Mati Mati
@Real_emmati
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5824
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2188