"Пустеля Мрій"
І каву річкою в безсоння пічкаю. Побитий звичками, і зранку голова не моя.. Весь у теоріях складних залишуся. Я все будую світ-без каяття.. Колись казав треба вміти прощати.. Та я себе прощати не зумів. Я за минулий рік, більше втратив, чим зберіг. Слова мої, неначе зліт птахів.. Все відлітають у теплі краї. Вас зберегти нажаль не мав я сил.. Та був розбитим навкуги. І рік пройшов як ніби у тумані. Не бачу я вже тих, з ким по дорозі йшов разом. На цій дорозі втрачених багато. "Пустеля мрій" не зберегла добро.. (Примітка: Пустеля мрій-місце нездійснених бажань, цілей, мрій.)
2023-01-01 12:36:01
3
11
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (11)
Честер Фінч
@Coffee Content Взаємно😉
Відповісти
2023-01-05 14:59:23
1
Честер Фінч
@Coffee Content Якщо будуть у вас запитання, запитуйте я відкритий для розмови)
Відповісти
2023-01-05 15:01:14
1
Coffee Content
@Честер Фінч Добре, домовились!
Відповісти
2023-01-05 15:03:08
1
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4352
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2703