"Пустеля Мрій"

Честер Фінч

І каву річкою в безсоння пічкаю. Побитий звичками, і зранку голова не моя.. Весь у теоріях складних залишуся. Я все будую світ-без каяття.. Колись казав треба вміти прощати.. Та я себе прощати не зумів. Я за минулий рік, більше втратив, чим зберіг. Слова мої, неначе зліт птахів.. Все відлітають у теплі краї. Вас зберегти нажаль не мав я сил.. Та був розбитим навкуги. І рік пройшов як ніби у тумані. Не бачу я вже тих, з ким по дорозі йшов разом. На цій дорозі втрачених багато. "Пустеля мрій" не зберегла добро.. (Примітка: Пустеля мрій-місце нездійснених бажань, цілей, мрій.)

2023-01-01 12:36:01

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (11)

Честер Фінч

@Coffee Content Взаємно😉

Відповісти

2023-01-05 14:59:23

Честер Фінч

@Coffee Content Якщо будуть у вас запитання, запитуйте я відкритий для розмови)

Відповісти

2023-01-05 15:01:14

Coffee Content

@Честер Фінч Добре, домовились!

Відповісти

2023-01-05 15:03:08

Інші вірші поета

"Руїни часу" "Країна мрій" "Чи знаєш ти, як пишуться вірші?" "Дорога у Вічність"

Інші поети

Ethanio Oberon

@ethanio_oberon

Red Blue

@redAndblue

Рыжий

@Kliri

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

104

12139

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1673