"Колись"

Честер Фінч

На аркуші папера думки летять у небо. Неначе сніг влітку, прийде журба моя.. Колись життя було безцінне. А зараз всім воно не треба.. "Руїни серця", а не справжнє життя. На аркуші папера думки летять у небо. Вже крила віри собі я збудував. Вже розігнавшись із гори полетів.. Та швидко впав, ті крила зруйнував.. Колись кохав, та був коханим.. І ніби змін немає в цих словах. Та люди поруч, вже складними стали. Простими були тільки у віршах..

2023-01-07 13:07:19

Інші вірші поета

"Останній крок" "В Круговороте" "А я не розчи́нюсь" "Ви ангели мої"

Інші поети

Рая Лебідь

@LebidRaya

Kotik

@VericoKun

خَـمـسـة

@eithar_hamed

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

12170

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

2546