"Mea via"
Честер Фінч
О що, людино, ти боїшся? Повинна скрізь, всього жахатись, Що трусить трохи і спиняє? Шалений біг того життя.. Бо ні ж, назад не оглядайся, І ні на хвилю не спиняйся, Вперед дивися сміло в майбуття. А перепони обминай красиво. Дорога ця, прокладена на совість. По ній пройти, як по вуглям босоніж, Та не скрививши вже лиця.. Повинен ти, без каплі втоми. Ти ж людина! Творіння справного Творця! О то велике буде горе, Коли звернеш не в ту дорогу, На перший погляд непогану, Проте обманливу, мінливу, Що нищить швидко, утомляє, З тебе всі сили витягає. Плоди чудові, смачні, стиглі. П'янкі, оманливі думки.. Та в тій дорозі, прірва кличе. Впавши туди, так важко, вихід віднайти.. О ні людино, не вагайся! Своїх ти вчинків не цурайся. Все рівно на суді, відповісиш за все! За те що ти вчинив, і що в думках тримав. За все, відповіси! За все..
2023-08-09 20:50:22
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Lexa T Kuro
Може не в тему зараз скажу, але я дійшла висновку, що наше життя - то не дорога, а поле безкрайнє) І тому куди б я не дійшла, я завжди можу розвернутися і піти в інший бік). А ще знаю, якщо шлях не мій, і мені йти не зручно, то треба щось міняти)... Якщо шлях мій, то все легко, наче пазлики, складається). Чудовий вірш! Класні роздуми! Ви як завжди "на висоті"!) 👏👍
Відповісти
2023-08-10 08:36:42
1
Інші вірші поета
"Не жалкую" "Справжні люди" "Відвертість" "Моя Пустеля"
Інші поети
Upavshii_Zakat
@Upavshii_Zakat
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3626
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3526