"Mea via"
О що, людино, ти боїшся? Повинна скрізь, всього жахатись, Що трусить трохи і спиняє? Шалений біг того життя.. Бо ні ж, назад не оглядайся, І ні на хвилю не спиняйся, Вперед дивися сміло в майбуття. А перепони обминай красиво. Дорога ця, прокладена на совість. По ній пройти, як по вуглям босоніж, Та не скрививши вже лиця.. Повинен ти, без каплі втоми. Ти ж людина! Творіння справного Творця! О то велике буде горе, Коли звернеш не в ту дорогу, На перший погляд непогану, Проте обманливу, мінливу, Що нищить швидко, утомляє, З тебе всі сили витягає. Плоди чудові, смачні, стиглі. П'янкі, оманливі думки.. Та в тій дорозі, прірва кличе. Впавши туди, так важко, вихід віднайти.. О ні людино, не вагайся! Своїх ти вчинків не цурайся. Все рівно на суді, відповісиш за все! За те що ти вчинив, і що в думках тримав. За все, відповіси! За все..
2023-08-09 20:50:22
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Lexa T Kuro
Може не в тему зараз скажу, але я дійшла висновку, що наше життя - то не дорога, а поле безкрайнє) І тому куди б я не дійшла, я завжди можу розвернутися і піти в інший бік). А ще знаю, якщо шлях не мій, і мені йти не зручно, то треба щось міняти)... Якщо шлях мій, то все легко, наче пазлики, складається). Чудовий вірш! Класні роздуми! Ви як завжди "на висоті"!) 👏👍
Відповісти
2023-08-10 08:36:42
1
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4819
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4083