"Mea via"
Честер Фінч
О що, людино, ти боїшся? Повинна скрізь, всього жахатись, Що трусить трохи і спиняє? Шалений біг того життя.. Бо ні ж, назад не оглядайся, І ні на хвилю не спиняйся, Вперед дивися сміло в майбуття. А перепони обминай красиво. Дорога ця, прокладена на совість. По ній пройти, як по вуглям босоніж, Та не скрививши вже лиця.. Повинен ти, без каплі втоми. Ти ж людина! Творіння справного Творця! О то велике буде горе, Коли звернеш не в ту дорогу, На перший погляд непогану, Проте обманливу, мінливу, Що нищить швидко, утомляє, З тебе всі сили витягає. Плоди чудові, смачні, стиглі. П'янкі, оманливі думки.. Та в тій дорозі, прірва кличе. Впавши туди, так важко, вихід віднайти.. О ні людино, не вагайся! Своїх ти вчинків не цурайся. Все рівно на суді, відповісиш за все! За те що ти вчинив, і що в думках тримав. За все, відповіси! За все..
2023-08-09 20:50:22
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Lexa T Kuro
Може не в тему зараз скажу, але я дійшла висновку, що наше життя - то не дорога, а поле безкрайнє) І тому куди б я не дійшла, я завжди можу розвернутися і піти в інший бік). А ще знаю, якщо шлях не мій, і мені йти не зручно, то треба щось міняти)... Якщо шлях мій, то все легко, наче пазлики, складається). Чудовий вірш! Класні роздуми! Ви як завжди "на висоті"!) 👏👍
Відповісти
2023-08-10 08:36:42
1
Інші вірші поета
"Знову" "Серед книг" "Сам" "Мені кожен вечір, запалюють зорі"
Інші поети
Dragana Boskovic
@justletmesleep
Трояндочка
@Rose_Senorita
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12232
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1245