"Mea via"
О що, людино, ти боїшся? Повинна скрізь, всього жахатись, Що трусить трохи і спиняє? Шалений біг того життя.. Бо ні ж, назад не оглядайся, І ні на хвилю не спиняйся, Вперед дивися сміло в майбуття. А перепони обминай красиво. Дорога ця, прокладена на совість. По ній пройти, як по вуглям босоніж, Та не скрививши вже лиця.. Повинен ти, без каплі втоми. Ти ж людина! Творіння справного Творця! О то велике буде горе, Коли звернеш не в ту дорогу, На перший погляд непогану, Проте обманливу, мінливу, Що нищить швидко, утомляє, З тебе всі сили витягає. Плоди чудові, смачні, стиглі. П'янкі, оманливі думки.. Та в тій дорозі, прірва кличе. Впавши туди, так важко, вихід віднайти.. О ні людино, не вагайся! Своїх ти вчинків не цурайся. Все рівно на суді, відповісиш за все! За те що ти вчинив, і що в думках тримав. За все, відповіси! За все..
2023-08-09 20:50:22
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Lexa T Kuro
Може не в тему зараз скажу, але я дійшла висновку, що наше життя - то не дорога, а поле безкрайнє) І тому куди б я не дійшла, я завжди можу розвернутися і піти в інший бік). А ще знаю, якщо шлях не мій, і мені йти не зручно, то треба щось міняти)... Якщо шлях мій, то все легко, наче пазлики, складається). Чудовий вірш! Класні роздуми! Ви як завжди "на висоті"!) 👏👍
Відповісти
2023-08-10 08:36:42
1
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13198
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2426