"Схилив я голову і йду поволі"
Честер Фінч
Схилив я голову і йду поволі Дрімучим лісом в самоті. У голові моїй, безодня.. Безодня дум, чудесних мрій.. Ходжу шукаю, блукаю у неволі. Своїх думок та зволікань. І вітер все мені промовить: -Ти сам будуєш, власний рай! Схилив я голову і йду поволі Шукаю відповідь у собі. Чому живу на світі цьому? Для кого я, будую дім? І чи мій дім, буде для когось.. Чи я залишусь в самоті..
2023-06-16 21:12:20
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Lexa T Kuro
Хороші питання Ви задаєте самому собі. Мені подобається Ваша філософія! Яскравих Вам пошуків та вірних відповідей!
Відповісти
2023-06-19 14:30:34
1
Честер Фінч
@Lexa T Kuro Дякую вам❤️
Відповісти
2023-06-19 14:33:03
1
Інші вірші поета
"Не треба нам медалів золотих" "Я п'ю найдорожчі напої з текіли" "Enough of this suffering" "Сам у пошуках надії"
Інші поети
Alvinaaa18 F
@Alvinaaa18
Doesnt Matter
@Doesntmatter
Doesnt Matter
@Doesntmatter
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1632
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1935