"Схилив я голову і йду поволі"
Схилив я голову і йду поволі Дрімучим лісом в самоті. У голові моїй, безодня.. Безодня дум, чудесних мрій.. Ходжу шукаю, блукаю у неволі. Своїх думок та зволікань. І вітер все мені промовить: -Ти сам будуєш, власний рай! Схилив я голову і йду поволі Шукаю відповідь у собі. Чому живу на світі цьому? Для кого я, будую дім? І чи мій дім, буде для когось.. Чи я залишусь в самоті..
2023-06-16 21:12:20
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Lexa T Kuro
Хороші питання Ви задаєте самому собі. Мені подобається Ваша філософія! Яскравих Вам пошуків та вірних відповідей!
Відповісти
2023-06-19 14:30:34
1
Честер Фінч
@Lexa T Kuro Дякую вам❤️
Відповісти
2023-06-19 14:33:03
1
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1277
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1564