"Втрачене кохання"
Один я не зможу, тримати цей світ на плечах своїх.. Без вас, все навколо стає неважливим. І ріки стрімкі, і гори могутні, стає все для мене, просто нічим! Вся магія ранку-стане другорядним.. І все навкруги втратить свій шарм.. Одному мені, не пройти буревії, яких так чимало, на дорозі моїй. Зима настає, цей холод нестерпний. А з вами б я, пережив ці моменти. Для мене вони б, були незначні.. Я стану старим, немічним, диким. Сховаюсь від люду, у гущі лісів. Там я проведу останні роки. Та буду картати себе, що вас не зберіг..
2023-05-29 22:15:41
3
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
50
13
1405
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
44
15
1056