"Куди б не завели тебе дороги"
Честер Фінч
Куди б не завели тебе дороги, В яких далеких ти б не був краях, А рідні стежки, пам’ятають ноги, І рідні очі бачиш ти у снах. Яким би згодом ти не став дорослим, І скільки тобі не було б літ, До мами стежки бур’яном поросли, Допоки ти вивчав великий світ. Світ злий, жорстокий, без ілюзій. Нема у ньому, спокою в душі. Та вже коли, почуєш рідний голос. Тривоги всі, вже тануть, як той сніг.. Вітри холодні не страшні дитині, Коли руками мама обійме, В якій би не прийшов годині, Вона для тебе час, й слова знайде.
2023-08-14 21:22:00
8
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Lexa T Kuro
Дуже цінний вірш! 💖 Дякую тобі за нього🙏 Прийшла на думку одразу пісня Скрябіна "Мам"... Бережи себе та своїх, мій хороший!🙏🤗☀️
Відповісти
2023-08-16 13:45:17
1
Інші вірші поета
"Місто" "Грішник" "Світло проникає" "Мені здається все мінливе"
Інші поети
Sapphire
@S_Raven
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1950
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1890