"Куди б не завели тебе дороги"
Куди б не завели тебе дороги, В яких далеких ти б не був краях, А рідні стежки, пам’ятають ноги, І рідні очі бачиш ти у снах. Яким би згодом ти не став дорослим, І скільки тобі не було б літ, До мами стежки бур’яном поросли, Допоки ти вивчав великий світ. Світ злий, жорстокий, без ілюзій. Нема у ньому, спокою в душі. Та вже коли, почуєш рідний голос. Тривоги всі, вже тануть, як той сніг.. Вітри холодні не страшні дитині, Коли руками мама обійме, В якій би не прийшов годині, Вона для тебе час, й слова знайде.
2023-08-14 21:22:00
8
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Lexa T Kuro
Дуже цінний вірш! 💖 Дякую тобі за нього🙏 Прийшла на думку одразу пісня Скрябіна "Мам"... Бережи себе та своїх, мій хороший!🙏🤗☀️
Відповісти
2023-08-16 13:45:17
1
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5109
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3071