"Куди б не завели тебе дороги"
Честер Фінч
Куди б не завели тебе дороги, В яких далеких ти б не був краях, А рідні стежки, пам’ятають ноги, І рідні очі бачиш ти у снах. Яким би згодом ти не став дорослим, І скільки тобі не було б літ, До мами стежки бур’яном поросли, Допоки ти вивчав великий світ. Світ злий, жорстокий, без ілюзій. Нема у ньому, спокою в душі. Та вже коли, почуєш рідний голос. Тривоги всі, вже тануть, як той сніг.. Вітри холодні не страшні дитині, Коли руками мама обійме, В якій би не прийшов годині, Вона для тебе час, й слова знайде.
2023-08-14 21:22:00
8
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Lexa T Kuro
Дуже цінний вірш! 💖 Дякую тобі за нього🙏 Прийшла на думку одразу пісня Скрябіна "Мам"... Бережи себе та своїх, мій хороший!🙏🤗☀️
Відповісти
2023-08-16 13:45:17
1
Інші вірші поета
"Сильні Люди" "На асфальті букет непотрібних образ" "Ліки від смутку" "Пошуки кохання"
Інші поети
Мария Шпир
@mariya_shpir
Троянда (Любов)
@lyubanya_colomba_di
Jasper Zabini
@Jasper28
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4947
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2419