"Пливемо у човні"
Честер Фінч
Пливемо, ми з тобою у човні. Світанки, сутінки, для нас лише існують! І вітер у морі, колихає локони твої.. Які мене так зачарують.. Я вірив у ангелів що в небі. Клонився до землі завжди.. Молився, щоб стати щасливим! І щастям моїм-стала ти! Писав пісні, творив ночами, та бачив сни яскраві. У них з тобою у човні. Пливемо ми, у світи далекі.. Де не знайти сумних облич.. Я вірю, що знайду такі краї! Ми там, жити почнемо! А не як зараз, виживати.. Та вірити панам, в маєтках золотих..
2023-06-06 00:40:31
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Н Ф
Ніжно
Відповісти
2023-06-06 04:54:15
1
Честер Фінч
@Н Ф Дякую
Відповісти
2023-06-06 09:02:53
1
Інші вірші поета
"Минають дні, минають ночі" "Художник" "Soldier" "Колись"
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1378
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4083