"Пливемо у човні"
Честер Фінч
Пливемо, ми з тобою у човні. Світанки, сутінки, для нас лише існують! І вітер у морі, колихає локони твої.. Які мене так зачарують.. Я вірив у ангелів що в небі. Клонився до землі завжди.. Молився, щоб стати щасливим! І щастям моїм-стала ти! Писав пісні, творив ночами, та бачив сни яскраві. У них з тобою у човні. Пливемо ми, у світи далекі.. Де не знайти сумних облич.. Я вірю, що знайду такі краї! Ми там, жити почнемо! А не як зараз, виживати.. Та вірити панам, в маєтках золотих..
2023-06-06 00:40:31
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Н Ф
Ніжно
Відповісти
2023-06-06 04:54:15
1
Честер Фінч
@Н Ф Дякую
Відповісти
2023-06-06 09:02:53
1
Інші вірші поета
"Поема Під сильним дощем у моста" "Мгновение" "Драма" "Яка різниця"
Інші поети
Josephine schultz
@josephine_schultz
papa emmanuel
@papa_emmanuel
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1414
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3813