"Непомітно минає час"
Непомітно минає час (feat Lexa T Kuro) (Честер Фінч) Непомітно минає час, кожен раз впадаючи у темряву. Коли сумніви сильніші за нас, боротьба в собі нескінченна. Пам'ятаю, хтось ніби сказав. Підіймайсь при кожному падінні. Шляхом тернистих доріг, я знаходжу себе там від нині. Пам'ятаю часи безтурботні, Коли жив, та не думав про час. Те дитинство, залишив я долі. Мій щасливий, лікуючий час. Блукаю стежками, полями, містами. Ще в грудях болить, ще чути биття. Не печалю я душу свою, сумними думками. Дивлюсь там комета, це наше життя. (Lexa T Kuro) Непомітно минає час... Шлях мій довгий - то "з гори", то "на гору" - Ризик з вірою в новий шанс, Або знову на стежку сувору. Колись бачила світло в пітьмі - То дитинство моє безтурботне... Все було вже в цьому житті: Надія весни, жах зими, літо спекотне... Бачила світло і кригу сердець, Як згасають життя та мрії... Знаю, що за обрієм не кінець... ТУТ і ЗАРАЗ важливо те, що гріє. Непомітно минає час... Душа вірить ще в світло надії. Поки в грудях биття - ще є шанс На світ, в якому люди і зірки щасливі.
2023-08-12 10:15:52
10
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Честер Фінч
@Lexa T Kuro Дякую тобі, за спільний вірш, ти неймовірна✨️
Відповісти
2023-08-12 10:23:57
1
Lexa T Kuro
@Честер Фінч Навзаєм 🤗
Відповісти
2023-08-12 10:57:09
Подобається
Mark Fortis
Прекрасна співпраця! Гарні вірші! Цікаво бачити як дві різні людини пишуть вірші на конкретну тему, і як світогляд особистості трансформується у слова вірша.
Відповісти
2023-08-14 15:27:19
2
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1716
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3245