"Моя Рідна"
Честер Фінч
Крізь сльози бачу як тремтять долоні. Був під дощем в твоїм полоні. І ніби ти така яка і була. Але чому змінились поруч люди.. Тебе руйнують всі кому не ліньки. Тебе охоче хочуть зруйнувати.. Але ти вже не вперше сильнішою стала. Хоча і здавалось програвала.. Тебе кохали та плекали мудрі. Невже для них не стримаєш ти опір? І хоч напевно люди ті бездумні. Тебе зламати схочуть.. Тебе зламати неможливо, хіба якщо сама цього не захочеш.. Я вірю в твою перемогу! Твоя сила та міць всіх переможе.
2022-12-24 22:21:45
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
просто веселка
Файно написано ✨👏
Відповісти
2022-12-24 22:33:02
1
Честер Фінч
@просто веселка Дякую велике❤
Відповісти
2022-12-24 22:41:19
1
Інші вірші поета
"Непомітно минає час" "Думи мої" "Вірші мої" Поема "Дорога"
Інші поети
Pavlik Panko
@Pavlo_Panko
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9183
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2861