"Надворі сніг, все замело журбою"
Честер Фінч
Надворі сніг, все замело журбою.. У сторінках тривога аж за край. Ще скільки часу потрібно долі? Щоб віднайти забутий рай.. Надворі сніг, все замело журбою.. Тут ліс густіший навкруги. Невже спасіння у рядках? Заб'ються в раз старі цвяхи. Серед вітрів та штормів в морі. Я віднайду справжнє життя.. Не в радість бути у неволі. Лише в свободі майбуття.
2023-01-01 22:14:15
2
0
Інші вірші поета
"Моя Пустеля" "Складні умови" "Світанок" "Бувають хвилини спокою порожнього"
Інші поети
kamilionus_
@kamilionus_
VVIAN 00
@imvvian_
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
84
0
3949
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4651