"Зоряна Ніч"

Честер Фінч

Там за вікном, небесне полотно, І ця краса в насичених тонах. Цей синій колір, мене так зігріває. Руйнує біль, який живе в мені. Сиджу я у лікарні, лікуюсь я від себе. Картину цю пишу, описую це небо. Енергія зірок, мене так зачарує. Мої страждання, хоч трохи помовчать.. Мій брате любий! Так шкода, що ти цього не бачиш.. Я опишу тобі в листі, я все в деталях опишу. О Сен-Ремі, я у твоїм полоні. Цю ніч яскраву, я в серці збережу!

2023-07-26 21:37:34

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

li april

👍

Відповісти

2023-07-27 03:03:05

Lexa T Kuro

Я так люблю цю картину Ван Гога!🙏🌌✨ Просто моє БРАВО!👏👏👏 Прекрасний вірш! Ви наче вдихнули в картинку свій світогляд! 👍🌠

Відповісти

2023-07-27 09:14:48

Честер Фінч

@Lexa T Kuro Це моя улюблена картина🖼❤️

Відповісти

2023-07-27 10:15:17

Інші вірші поета

"Драма" "За дверима немає нікого" "Справжнє кохання" "Думи про минуле"

Інші поети

Рутенія

@ruta_cherlena

BON BON

@bon_bon_c0xu

Редан Марво

@andrey_mayorov

Схожі вірші

Всі

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

2632

Впізнай себе...

Вікторія Тодавчич

Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....

1603