"Зоряна Ніч"
Честер Фінч
Там за вікном, небесне полотно, І ця краса в насичених тонах. Цей синій колір, мене так зігріває. Руйнує біль, який живе в мені. Сиджу я у лікарні, лікуюсь я від себе. Картину цю пишу, описую це небо. Енергія зірок, мене так зачарує. Мої страждання, хоч трохи помовчать.. Мій брате любий! Так шкода, що ти цього не бачиш.. Я опишу тобі в листі, я все в деталях опишу. О Сен-Ремі, я у твоїм полоні. Цю ніч яскраву, я в серці збережу!
2023-07-26 21:37:34
10
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
li april
👍
Відповісти
2023-07-27 03:03:05
1
Lexa T Kuro
Я так люблю цю картину Ван Гога!🙏🌌✨ Просто моє БРАВО!👏👏👏 Прекрасний вірш! Ви наче вдихнули в картинку свій світогляд! 👍🌠
Відповісти
2023-07-27 09:14:48
1
Честер Фінч
@Lexa T Kuro Це моя улюблена картина🖼❤️
Відповісти
2023-07-27 10:15:17
1
Інші вірші поета
"Міленіум" "Одного дня" "Все починати важко, наче з чистого листа" "Все це в мені"
Інші поети
Foxy Soul
@Foxy_Soul_
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1477
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1121