"Зоряна Ніч"
Там за вікном, небесне полотно, І ця краса в насичених тонах. Цей синій колір, мене так зігріває. Руйнує біль, який живе в мені. Сиджу я у лікарні, лікуюсь я від себе. Картину цю пишу, описую це небо. Енергія зірок, мене так зачарує. Мої страждання, хоч трохи помовчать.. Мій брате любий! Так шкода, що ти цього не бачиш.. Я опишу тобі в листі, я все в деталях опишу. О Сен-Ремі, я у твоїм полоні. Цю ніч яскраву, я в серці збережу!
2023-07-26 21:37:34
10
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
li april
👍
Відповісти
2023-07-27 03:03:05
1
Lexa T Kuro
Я так люблю цю картину Ван Гога!🙏🌌✨ Просто моє БРАВО!👏👏👏 Прекрасний вірш! Ви наче вдихнули в картинку свій світогляд! 👍🌠
Відповісти
2023-07-27 09:14:48
1
Честер Фінч
@Lexa T Kuro Це моя улюблена картина🖼❤️
Відповісти
2023-07-27 10:15:17
1
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
7242
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2942