"Наші рани тільки наші"
Честер Фінч
Наші рани - тільки наші Я - путівник заблукавший.. Але не догорить моє кохання Для тебе з часом стану "старшим" І ця драма - так само наша Я лякатиму себе лякатиму.. Бити сон, проганяти кошмари Ти для мене єдине спасіння! В цьому програному фіналі.. Мій Бог, залатай наш рай! Не бачити тобі такого, Яким я був колись раніше За межами того чого не став робити більше.. Що бачили колись очі Це вівтарь та свічки на плиті Ми колись побачимось знову Та нажаль не в цьому житті.. Наші рани — тільки наші Їх повинен зберегти! І нехай життя пропаще Збережу яскраві дні...
2022-11-20 12:18:37
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Честер Фінч
👏❤
Відповісти
2022-11-20 17:57:07
Подобається
Інші вірші поета
"Пробач" "Доброта в моді завжди" Поема "Розмова зі страхами" Частина 1 "Реалії Життя"
Інші поети
Anna Shevchenko
@iamshevchenko
Sp Sp
@sp123
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12030
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5525