"У поета всередині"

Честер Фінч

У поета всередині вічний конфлікт. Часом думки стати ніким.. Бути собою.. Але з війною,на себе іти. Крики душі, все кричать про спасіння. Та спасіння моє, у цих творах постійних.. У поета нема виправдань.. Все що сказане було, і буде. Вже залишиться правдою всюди. І даремно, слова не кидаю в сміття.. Ті слова що сказав, не забрати ніяк. Все писати про біль та страждання тіней. А коли напишу про щасливих людей? Тут і люди чомусь, все сумніші стають.. Вже не бачу я сенсу, веселити цей люд..

2023-01-23 21:58:33

Інші вірші поета

"Коли я стану навіть сивим" "Сутність моя" "Для неї" "Герой нашого часу"

Інші поети

Anna Tykholiz

@westofcoast

Оксана Горобець

@vidma

Mila Kaminska

@Mila_Kaminska

Схожі вірші

Всі

Пиріг із медом (UA)

Ай

Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.

2592

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

11386