"У поета всередині"
У поета всередині вічний конфлікт. Часом думки стати ніким.. Бути собою.. Але з війною,на себе іти. Крики душі, все кричать про спасіння. Та спасіння моє, у цих творах постійних.. У поета нема виправдань.. Все що сказане було, і буде. Вже залишиться правдою всюди. І даремно, слова не кидаю в сміття.. Ті слова що сказав, не забрати ніяк. Все писати про біль та страждання тіней. А коли напишу про щасливих людей? Тут і люди чомусь, все сумніші стають.. Вже не бачу я сенсу, веселити цей люд..
2023-01-23 21:58:33
2
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2555
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2273