"Ліс"
Честер Фінч
Там квіти в саду Все частіше вмирають! Там спокій стає неспокійним.. Живу я-як в старому дикому лісі З якого втекти неможливо. І сохнуть нехай,ті троянди в саду Мене зберегти не зуміли...a Шукаю я вихід але ніяк не знайду Цей вихід, для мене залишився закритим. Там сонце себе показати не бажає Там люди нажаль і не люди.. Я скільки часу в цьому лісу блукав. Що вихід для мене є всюди. -То чому не втечеш? Чому залишаєшся картати себе? Я не з тих хто тікає від правди.. Все життя я тікав від себе і від інших людей. А тепер час мені загубитись назавжди.. І нехай хтось шукає, хтось шукає мене. Я залишусь у лісі Сам з собою, самотній нещасний.. І нехай хтось шукає, шукає мене.. Я залишусь тут. Сам з собою, самотній нещасний..
2022-11-18 22:57:18
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
Непогано. Історія зацікавила, як і сюжет. Твір гарний. Є над чим задуматись. Але я б з лісу втекла, але не від правди. Мені просто останні рядки нагадують ображену дитину, яка хоче подивитись чи комусь вона потрібна.
Відповісти
2022-11-19 17:37:31
1
Честер Фінч
@Сандра Мей Дякую за коментар❤це вигадана історія) але кожен у цих віршах, знайде щось для себе.
Відповісти
2022-11-20 18:02:11
1
Інші вірші поета
"Втрачене кохання" Поема "Спогади про Джульєтту" "Шлях" "Мій дім збудований"
Інші поети
I_am_not_star
@I_am_not_star
Moi
@Moi_2000
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1453
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8084