"Ліс"
Честер Фінч
Там квіти в саду Все частіше вмирають! Там спокій стає неспокійним.. Живу я-як в старому дикому лісі З якого втекти неможливо. І сохнуть нехай,ті троянди в саду Мене зберегти не зуміли...a Шукаю я вихід але ніяк не знайду Цей вихід, для мене залишився закритим. Там сонце себе показати не бажає Там люди нажаль і не люди.. Я скільки часу в цьому лісу блукав. Що вихід для мене є всюди. -То чому не втечеш? Чому залишаєшся картати себе? Я не з тих хто тікає від правди.. Все життя я тікав від себе і від інших людей. А тепер час мені загубитись назавжди.. І нехай хтось шукає, хтось шукає мене. Я залишусь у лісі Сам з собою, самотній нещасний.. І нехай хтось шукає, шукає мене.. Я залишусь тут. Сам з собою, самотній нещасний..
2022-11-18 22:57:18
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
Непогано. Історія зацікавила, як і сюжет. Твір гарний. Є над чим задуматись. Але я б з лісу втекла, але не від правди. Мені просто останні рядки нагадують ображену дитину, яка хоче подивитись чи комусь вона потрібна.
Відповісти
2022-11-19 17:37:31
1
Честер Фінч
@Сандра Мей Дякую за коментар❤це вигадана історія) але кожен у цих віршах, знайде щось для себе.
Відповісти
2022-11-20 18:02:11
1
Інші вірші поета
"Портрет на полотні" "Коли мені не допоможуть ці вірші" "Сердця палають у вогні" "Слова"
Інші поети
Ava Brown
@avaontiana08
kply
@kply
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1539
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12139