"Ліс"
Честер Фінч
Там квіти в саду Все частіше вмирають! Там спокій стає неспокійним.. Живу я-як в старому дикому лісі З якого втекти неможливо. І сохнуть нехай,ті троянди в саду Мене зберегти не зуміли...a Шукаю я вихід але ніяк не знайду Цей вихід, для мене залишився закритим. Там сонце себе показати не бажає Там люди нажаль і не люди.. Я скільки часу в цьому лісу блукав. Що вихід для мене є всюди. -То чому не втечеш? Чому залишаєшся картати себе? Я не з тих хто тікає від правди.. Все життя я тікав від себе і від інших людей. А тепер час мені загубитись назавжди.. І нехай хтось шукає, хтось шукає мене. Я залишусь у лісі Сам з собою, самотній нещасний.. І нехай хтось шукає, шукає мене.. Я залишусь тут. Сам з собою, самотній нещасний..
18.11.2022
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
Непогано. Історія зацікавила, як і сюжет. Твір гарний. Є над чим задуматись. Але я б з лісу втекла, але не від правди. Мені просто останні рядки нагадують ображену дитину, яка хоче подивитись чи комусь вона потрібна.
Відповісти
19.11.2022, 17:37
1
Честер Фінч
@Сандра Мей Дякую за коментар❤це вигадана історія) але кожен у цих віршах, знайде щось для себе.
Відповісти
20.11.2022, 18:02
1
Інші вірші поета
"Моменти" "Завтра може не настати" "Реалії Життя" "Пробач"
Інші поети
bas_mala
@bas_mala
Схожі вірші
Всі
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8385
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1331