"Не поспішаю"
Не поспішаю день прожити,   У нім же стільки є краси,  Яка нас вчить життя любити,  Та й так, що не передаси.  Навчусь я щастя помічати В простих речах, що є навколо,  Душевний спокій відчувати У кожнім дні, у кожній ноті. Минає час, минають люди, Мина життя в сум'ятті днів. Ніхто не зна чи завтра буде, Чи лиш сьогодні і "відбій". Минає час, тече крізь пальці, Іде невпинно лиш вперед, Сміються з нього лиш зухвальці, Що вміють жити наперед.
2024-08-30 19:34:11
2
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2409
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4944