"Персонаж"
Слова дряпали: "Тобі вирішувати" Мене лякали змінами щодня Я залишитись хочу, знов незмінним Пережити водоворіт життя.. "Бути в моменті" А не в рутині справ.. І кожен день проходить як по книжці Чимало обертів сюжета маю я.. Але нажаль це все занадто складно Бажаю просто жити, а не героя грати тут щодня.. -Ти це повинен! Без тебе тут ніяк! Кому я винен? Що кому повинен? Своїй сім'ї лише слуга! Я не герой! Тим паче і не бард Але чому вирішувати маю все на світі.. -Тут посміхнись, а тут вклонись! Це все театр, і грати дурня справа не моя..
2022-11-15 22:03:37
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Сандра Мей
Ось це ШИКАРНО, круто й емоційно. Я в захваті🤩👏
Відповісти
2022-11-19 17:40:06
1
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6060
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3024