"Персонаж"
Слова дряпали: "Тобі вирішувати" Мене лякали змінами щодня Я залишитись хочу, знов незмінним Пережити водоворіт життя.. "Бути в моменті" А не в рутині справ.. І кожен день проходить як по книжці Чимало обертів сюжета маю я.. Але нажаль це все занадто складно Бажаю просто жити, а не героя грати тут щодня.. -Ти це повинен! Без тебе тут ніяк! Кому я винен? Що кому повинен? Своїй сім'ї лише слуга! Я не герой! Тим паче і не бард Але чому вирішувати маю все на світі.. -Тут посміхнись, а тут вклонись! Це все театр, і грати дурня справа не моя..
2022-11-15 22:03:37
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Сандра Мей
Ось це ШИКАРНО, круто й емоційно. Я в захваті🤩👏
Відповісти
2022-11-19 17:40:06
1
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2270
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5493