"Останній реквієм"
З'їдять нас з часом хробаки. Та ми і не дізнаємось.. Для чого ми, на Світі цьому? Для чого, ми страждаємо? Все щось шукаємо, блукаємо... Серед думок паршивих.. Та вірим ми, без каплі сумніву. "Вовкам в овечій шкірі".. І слухати ми вмієм, ката батіг ще довгий.. Дістане він, до серця мого.. Ці болі монотонні.. Забудуть нас, всі друзі, та всі рідні.. Пройдуть роки, прийдуть лиш раз. У свято, на могилку..
2023-07-20 23:57:05
4
0
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1224
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5354