"Останній реквієм"
З'їдять нас з часом хробаки. Та ми і не дізнаємось.. Для чого ми, на Світі цьому? Для чого, ми страждаємо? Все щось шукаємо, блукаємо... Серед думок паршивих.. Та вірим ми, без каплі сумніву. "Вовкам в овечій шкірі".. І слухати ми вмієм, ката батіг ще довгий.. Дістане він, до серця мого.. Ці болі монотонні.. Забудуть нас, всі друзі, та всі рідні.. Пройдуть роки, прийдуть лиш раз. У свято, на могилку..
2023-07-20 23:57:05
4
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3724
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12328