"Я сам себе вбивав щоразу"
Я сам себе вбивав щоразу. Ці спотикання навкруги.. І дорікав себе ночами, що це, та інше не зробив.. Цінити став прості я речі: Домівку, сад, щирих людей. І вітер сильний зупинився, вже не забракне цих ідей. Я сам себе картав за дурість.. За те що я сказав, і що зробив. Просив у Бога мудрість.. Та він чомусь, на це забив.. І правильно зробив! Дурним на світі легше жити, а всі розумні вже в землі.. Всі ці філософи, поети, не дожили до наших днів.. Я сам себе часто питаю: Яку сьогодні, користь я приніс? Кому я допоміг? Кого образив? Що дізнався? Надіюсь день, даремно не прожив..
2023-06-28 21:40:32
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Lexa T Kuro
Якщо замислюєтесь над такими питаннями, то Ви точно не прогавили день). Цінуйте себе та поважайте!) Ставте маленький цілі кожного дня й невеликими кроками прямуйте до них...! Велике починається з малого! Натхнення та добрих, вірних людей поряд! Як завжди чудовий філософський вірш, що спонукає думати. Дякую🌈☀️
Відповісти
2023-06-29 08:34:53
1
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3568
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5637