"Я сам себе вбивав щоразу"

Честер Фінч

Я сам себе вбивав щоразу. Ці спотикання навкруги.. І дорікав себе ночами, що це, та інше не зробив.. Цінити став прості я речі: Домівку, сад, щирих людей. І вітер сильний зупинився, вже не забракне цих ідей. Я сам себе картав за дурість.. За те що я сказав, і що зробив. Просив у Бога мудрість.. Та він чомусь, на це забив.. І правильно зробив! Дурним на світі легше жити, а всі розумні вже в землі.. Всі ці філософи, поети, не дожили до наших днів.. Я сам себе часто питаю: Яку сьогодні, користь я приніс? Кому я допоміг? Кого образив? Що дізнався? Надіюсь день, даремно не прожив..

2023-06-28 21:40:32

4

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Lexa T Kuro

Якщо замислюєтесь над такими питаннями, то Ви точно не прогавили день). Цінуйте себе та поважайте!) Ставте маленький цілі кожного дня й невеликими кроками прямуйте до них...! Велике починається з малого! Натхнення та добрих, вірних людей поряд! Як завжди чудовий філософський вірш, що спонукає думати. Дякую🌈☀️

Відповісти

2023-06-29 08:34:53

1

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12173

Чуточку внимательней

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !

40

8

2601