"Думи мої"

Честер Фінч

Сказав собі; -Кидай писати! Та руки так і просять знов.. Ох мамо моя рідна, та друзі вірні ви мої.. Я так втомився від журби! Ходжу по вулиці своїй, та бачу тільки біль. Дороги всі протоптані, а люди всі озлоблені, на цей паскудний світ.. Я дочекаюся часів, коли почую тільки сміх, і знов побачу посмішки людей.. Ти гадаєш, все не так! Ніби живеш як раб.. Робота, дім, робота.. А далі вже земля.. А серце просить мандрувати, у далекий незвіданий край.. А я кажу йому; -На це ти не зважай! А в іншому краю, гадаєш ти, краще живуть? Просто нам, все не покажуть і не скажуть.. Я вже до всього тут привик. Моя домівка, мій квітник, і город цей частина вже моя.. і не проміняти вже мені.. На золоті доми, та ріки вина.. Свої сади, я в них як в морі потонув. Не треба вже мені, високих мур! І ці місця світанкові, я не проміняю ні на що! І ці часи, пройдуть зі мною, вже не забути мені їх.. І хто б казав щось інше.. Все одно! Залишу я тим самим, назавжди!

2023-05-25 10:43:06

Інші вірші поета

"Країна мрій" "Моменти" Поема "Парубок з села" "Місто"

Інші поети

EmmaGolfild

@EmmaGolfild

Nashi

@nourashii

Visha

@cuckoo_brunette

Схожі вірші

Всі

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

4494

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

2171