"Думи мої"
Сказав собі; -Кидай писати! Та руки так і просять знов.. Ох мамо моя рідна, та друзі вірні ви мої.. Я так втомився від журби! Ходжу по вулиці своїй, та бачу тільки біль. Дороги всі протоптані, а люди всі озлоблені, на цей паскудний світ.. Я дочекаюся часів, коли почую тільки сміх, і знов побачу посмішки людей.. Ти гадаєш, все не так! Ніби живеш як раб.. Робота, дім, робота.. А далі вже земля.. А серце просить мандрувати, у далекий незвіданий край.. А я кажу йому; -На це ти не зважай! А в іншому краю, гадаєш ти, краще живуть? Просто нам, все не покажуть і не скажуть.. Я вже до всього тут привик. Моя домівка, мій квітник, і город цей частина вже моя.. і не проміняти вже мені.. На золоті доми, та ріки вина.. Свої сади, я в них як в морі потонув. Не треба вже мені, високих мур! І ці місця світанкові, я не проміняю ні на що! І ці часи, пройдуть зі мною, вже не забути мені їх.. І хто б казав щось інше.. Все одно! Залишу я тим самим, назавжди!
2023-05-25 10:43:06
2
0
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1737
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1285