"Покинутий Романтик"
Серед лугів та степу. Нам зорі світили яскраво. І все неначе мертве.. Та оживе під ранок. Береза у гаю,часи ті пам'ятає. Коли гуляли вдвох ми. Під зорями ночами. Невже все зникнути повинно? І ці гаї, верба та біля хати.. Мої пісні що під гітару, я співав тобі. Невже для тебе значення не мають? Затихло все.. І ці пісні лунати перестали.. І вже гаї пропащими були.. Часи пройшли, вже парубка не стало.. А він чекав.. та все чекав її..
2023-01-04 22:26:30
1
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3661
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3262