"Пробач мені"
Пробач мені, мої твори сумні... Ці твори мої-тягар та оберіг! Я міг би бути птахом у небі. Літати високо у гори, дістати зірку недосяжну.. Та дарувати лиш щасливі дні. Та я нажаль, вже не такий.. Все більше бачу я сумні події. Де радість моя? Чому втікла від мене? Негайно повернись! Пробач що у думках блукаю. Та все шукаю.. Щось шукаю.. Ці пошуки безмежні дістають! Лікуюсь цим письмом, який мене так знає.. Ми з ним на-ти, уже чимало літ.. Та все пливу, пливу за течією. Своїх думок та роздумів сумних.. Стою на скелі, та бажаю спригнути. Закінчити нарешті, роздумів політ. Я як-той Шерлок, що знає багато.. Та ці знання, лише приносять біль..
2023-06-05 21:04:10
3
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6065
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13432