"Пробач мені"
Пробач мені, мої твори сумні... Ці твори мої-тягар та оберіг! Я міг би бути птахом у небі. Літати високо у гори, дістати зірку недосяжну.. Та дарувати лиш щасливі дні. Та я нажаль, вже не такий.. Все більше бачу я сумні події. Де радість моя? Чому втікла від мене? Негайно повернись! Пробач що у думках блукаю. Та все шукаю.. Щось шукаю.. Ці пошуки безмежні дістають! Лікуюсь цим письмом, який мене так знає.. Ми з ним на-ти, уже чимало літ.. Та все пливу, пливу за течією. Своїх думок та роздумів сумних.. Стою на скелі, та бажаю спригнути. Закінчити нарешті, роздумів політ. Я як-той Шерлок, що знає багато.. Та ці знання, лише приносять біль..
2023-06-05 21:04:10
3
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1357
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1354