"Сам"
Честер Фінч
Наливаючи келих вина я хотів залишитись собою.. Кожен раз будував, я ці плани що ставали горою.. Кожен день обіцяв бути "щирим з людьми". Та нажаль моя щирість все сплітала сітки.. Кожен день як останній.. Весь живу я в коханні, та нажаль я не в силах обійти покарання.. Ти пробач.. пробач що не став, я тим самим щасливим! Я роками блукав у тенетах без віри.. Наливаючи келих вина я хотів залишитись собою.. Кожен раз будував, я ці плани що ставали горою.. Кожен день сам себе вбиваючи щоразу.. Я росказував долі, що немаю відрази.
2022-12-06 18:49:50
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
просто веселка
Дуже файно написано, вірш дуже глибокий ✨👏✨
Відповісти
2022-12-06 19:09:14
1
Честер Фінч
@просто веселка Дякую друже, твої вірші також захоплюють👍
Відповісти
2022-12-06 19:09:50
1
Інші вірші поета
"В нас за вікном сніги не йдуть" "Поема Під сильним дощем у моста" "Меланхолія" "Поема Фред"
Інші поети
Памс
@pararampam
Kristin
@Khris_K
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1826
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2753