"Сам"
Честер Фінч
Наливаючи келих вина я хотів залишитись собою.. Кожен раз будував, я ці плани що ставали горою.. Кожен день обіцяв бути "щирим з людьми". Та нажаль моя щирість все сплітала сітки.. Кожен день як останній.. Весь живу я в коханні, та нажаль я не в силах обійти покарання.. Ти пробач.. пробач що не став, я тим самим щасливим! Я роками блукав у тенетах без віри.. Наливаючи келих вина я хотів залишитись собою.. Кожен раз будував, я ці плани що ставали горою.. Кожен день сам себе вбиваючи щоразу.. Я росказував долі, що немаю відрази.
2022-12-06 18:49:50
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
просто веселка
Дуже файно написано, вірш дуже глибокий ✨👏✨
Відповісти
2022-12-06 19:09:14
1
Честер Фінч
@просто веселка Дякую друже, твої вірші також захоплюють👍
Відповісти
2022-12-06 19:09:50
1
Інші вірші поета
"Відвертість" "Герой нашого часу" "До зими" "Ти лінія моєї долі"
Інші поети
Veronika Yupyn
@Veronika_Yupyn
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3335
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4032