"Страх Зізнання"

Честер Фінч

А я малюю ілюстрації, та все пишу про тебе книги. Все вірю що між нами іскра пройшла.. Пройшла вечірньою порою, та це мабуть собі надумав я.. Старий цей дурень, клепки вже нема. Краса очей твоїх як-зорі влітку. Все пам'ятаю, неначе було вчора. Той погляд твій, збережу до віку. Тебе забути я ніяк зможу. Запам'ятав дороги що вели до тебе.. Зустріч з тобою, відкладав все своє життя. Я розумів що шанс лише один я маю.. І він змарнованим не буде вже ніяк.. І ось я йду з трояндами та страхом у кишені.. Вже підійшов до твоїх я дверей. І ось відкрила двері ти мені щосили. Промовила до мене: -Чекала я на тебе кожен день! Мене слова ці в мить розтопили.. Страх відійшов, та зникла вся журба.

2022-12-31 00:02:53

Інші вірші поета

"Я п'ю найдорожчі напої з текіли" Поема "Фатальна зустріч" "Яка різниця" "Пошуки кохання"

Інші поети

Kсения Князева

@KseniaKnyazeva

Molly Walker

@mollywalker228

Uina Ku

@mayor_hija

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16380

Закат декабря

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...

2209