"Страх Зізнання"
А я малюю ілюстрації, та все пишу про тебе книги. Все вірю що між нами іскра пройшла.. Пройшла вечірньою порою, та це мабуть собі надумав я.. Старий цей дурень, клепки вже нема. Краса очей твоїх як-зорі влітку. Все пам'ятаю, неначе було вчора. Той погляд твій, збережу до віку. Тебе забути я ніяк зможу. Запам'ятав дороги що вели до тебе.. Зустріч з тобою, відкладав все своє життя. Я розумів що шанс лише один я маю.. І він змарнованим не буде вже ніяк.. І ось я йду з трояндами та страхом у кишені.. Вже підійшов до твоїх я дверей. І ось відкрила двері ти мені щосили. Промовила до мене: -Чекала я на тебе кожен день! Мене слова ці в мить розтопили.. Страх відійшов, та зникла вся журба.
2022-12-31 00:02:53
0
0
Схожі вірші
Всі
Крапка
Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.
70
0
3341
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1983